ДЛЯ ЧОГО НЕОБХІДНО АУДИТ ВИБУХОВНЕБЕЗПЕКИ?
На виробництвах із сипучими продуктами утворюється пил. У поєднанні з киснем у повітрі вона утворює пилоповітряну суміш із вибухо- та пожежонебезпечними властивостями.
Перегріті поверхні, іскра від статичної електрики, інші джерела ініціації призводять до її займання та локального вибуху. Ударна хвиля витісняє палаючу аерозвесь далі, і за первинним вибухом слідує вторинний — набагато потужніший і руйнівний.
Щоб запобігти вибуху, потрібно виключити контакт небезпечних факторів. Позбутися пилу не можна — він неминучий побічний продукт експлуатаційних та виробничих процесів. Так само неможливо прибрати кисень, оскільки людям потрібно дихати.
Вирішення проблеми — виявити джерела пилоутворення, накопичення пилу, класифікувати їх як небезпечні зони та максимально виключити їх контакт із джерелами займання. Там, де це неможливо, застосовувати системи вибухозахисту.
Європейська директива ATEX 153 (directive 99/92/EC) наказує власникам небезпечних об'єктів забезпечити захист персоналу від аварій, у тому числі вибуху.
Експлуатуюча організація повинна:
- провести оцінку ризиків з урахуванням ймовірності виникнення вибухонебезпечних середовищ;
- класифікувати та маркувати вибухонебезпечні зони;
- встановити пристрої вибухозахисту на обладнання.
Аудит ATEX (Explosion Risk Assessment) включає оцінку ризиків,вибухобезпеку та організацію випробувань, за необхідності. Під час нього експерти перевіряють виконання вимог IEC 60079-10-2:2015, ТР ТС 012/2011, ATEX 114 (2014/34/EU).
Ці стандарти встановлюють вимоги до класифікації вибухонебезпечних зон, безпеки обладнання для роботи у вибухонебезпечних середовищах.
Мета проведення аналізу вибухобезпеки — ідентифікувати небезпеки, пов'язані з наявністю на виробництві горючого пилу та вибухонебезпечного пилового середовища, а також розробити заходи щодо захисту обладнання та персоналу від вибухів пилу.
У чому полягає аудит:
- ідентифікувати небезпеку на підставі даних щодо характеристик речовин, що звертаються на виробництві;
- визначити їх кількість та ймовірність утворення вибухонебезпечного середовища;
- встановити можливі джерела займання;
- визначити потенційні фактори вибуху;
- оцінити ризики;
- розробити заходи щодо їх зниження.